Даруємо!!!

Як зробити так, щоб камера тебе «полюбила» в журналістиці.


Страх перед камерою під час зйомки, а особливо під час інтерв’ю – поширений випадок, особливо часто зустрічається серед жінок. Це і зрозуміло, жінки – емоційніше, їм особливо важливо добре виглядати, бути красивою, у них сильніше залежність від сторонніх оцінок і гостріше реакція на них. Ті, хто безпосередньо бере участь у відеозйомці, не раз зустрічалися з ситуацією, коли жінка раптом починає покриватися червоними плямами. Особливо часто це відбувається у натуральних блондинок зі світлою чутливою шкірою.

 

Чоловіки, звичайно, намагаються «триматися», а й тут на стару буває помилка. Чоловіки починають по-солдафонськи карбувати фрази, використовуючи немислимі синтаксичні конструкції з професійним сленгом і абсолютно зайвими канцеляризмами. Пропоную кілька простих способів, які дозволять емоційно комфортно почувати себе перед камерою.

 

  1. Подивитися камері в очі і визнати її – так, я стою перед камерою, так вона ось так виглядає (познайомитися з нею). Можна запитати – яка модель, наприклад, або надовго вистачає акумулятора.
  2. Визнати таким, що присутність страху перед камерою, визнати, відстежити відчуття починається страху – зазвичай, вони проявляються, як сковування в м’язах плечового пояса, охолодження, пітливість рук, тремтіння в ногах, в животі якось неприємно. Осмислити ситуацію, сказати собі, – так, я почав боятися.
  3. Подихати ритмічно, порухатися, розім’яти м’язи тіла і рук, розім’яти м’язи, що відповідають за артикуляцію. Це допоможе розслабитися, привести в норму тілесні відчуття, за якими потихеньку почнуть приходити і емоційні.
  4. Переконатися, що зовні ви в порядку, напудритись, подивитися в дзеркало, запитати режисера або кореспондента – чи все в порядку. Це додасть впевненості.
  5. Запитати себе – а що, власне, мене турбує? І дійсно спробувати усвідомити – а що турбує щось? Як тільки «дракони» будуть розпізнані – вони вже наполовину обезголовлені. Вони вже не страшні, а може бути і взагалі – надумані.
  6. Розповісти про своє занепокоєння ведучому в студії, кореспонденту, режисеру, пояснити, що саме турбує і попередити про можливі реакції. Попросити води, запитати, чи можна буде робити перезапис, зупиняти зйомку. Бажано взяти з собою заспокійливе, бо поза студією його може і не бути.
  7. Попросити оператора розгорнути видошукач і подивитися на себе в кадрі або в студії попросити включити і розгорнути монітор.
  8. За кілька хвилин до початку запису поговорити про щось відверненому – наприклад, про погоду. Це дозволить плавно зануритися в процес.
  9. Почати просто говорити – людською мовою. Так, як би ви говорили без камери, зі співрозмовником, без невластивих вам штучних фраз.
  10. Ну, і налаштуйтеся на любов до себе і гарний настрій – кадр це обов’язково відобразить.