Філософія – це практики звільнення розуму, які сприяють позбавленню від страждань і набуття щастя.
Філософія самодостатня. А це означає, що філософ практикує філософію заради неї самої, а не використовує для досягнення інших цілей.
Наприклад, я практикую філософію, перш за все, тому що це дуже цікаво … Дуже цікаво пізнавати Істину і досягати Мудрості заради самої ж Істини і самої ж Мудрості.
Мене неодноразово запитували:
- “Навіщо мені потрібна ця філософія?”
або
- “Чи багато філософія мені допомогла в житті”…
Мої відповіді на подібні питання досить агресивні, тому що від таких питань віє банальним неуцтвом. Людина абсолютно не розуміє, про що запитує. Значить і відповідь теж не зрозуміє. Відповідати і щось доводити, в такому випадку, абсолютно марно …
Але той, хто хоч трохи знайомий з філософією, такі питання не задає, так як розуміє її цінність.
Так, людина “прекрасно” може прожити і без філософії! Філософія не потрібна, наприклад, щоб розбагатіти, знайти любов, вилікуватися від хвороб і т.д. Всі ці побутові «життєво важливі» проблеми можна легко вирішити і без філософії.
Однак життя людини не зводиться лише до цих і подібних питань. На щастя чи на жаль, але людина здатна ще замислюватися про Істину і Сенсі …
Проте, практикуючи філософію більше 25 років я помітив, що вона має ряд «побічних» ефектів, які виявляються корисні в звичайному житті.
Наприклад, в результаті філософських практик:
- розвивається критичне мислення;
- виникає прекрасне почуття гумору (в основному сарказм і іронія);
- з’являється контроль над емоціями;
- формується здатність прогнозувати результат будь-якої ситуації, правильно оцінити ризики і можливості;
- поліпшується розуміння людей, здатність прогнозувати їх реакції і поведінку;
- легше переживаються будь-які життєві негаразди, тому що завжди є до них готовність;
І хоча всі ці «побічні» ефекти надзвичайно важливі для різних аспектів звичайному житті, вони байдужі філософу.
Філософу важливо звільнити свій розум для пізнання Істини і досягнення Мудрості, що сприяє звільненню від страждань і набуття щастя.
Олександр Полтавців, кандидат філософських наук.
