Даруємо!!!

Психоаналітична модель катарсису.


Катарсис (від грец. katharsis – очищення) – процес гострого або негативного переживання, що триває, у своїй верхній точці перетворюється на позитивне переживання. Кипіння переживань, що перетворює темні, важкі та хворі переживання на переживання чисті, світлі та шляхетні.

Традиційне поняття “катарсис” розроблено у давньогрецькій філософії мистецтва. У давньогрецькій мові слово katharsis найчастіше означало «очищення», особливо почуття провини. Однак найбільш відоме його вживання в період античності зустрічається в загадковому визначенні Аристотелем трагедії як дії (drama), що «здійснює шляхом співчуття та страху очищення (катарсис) подібних почуттів». Надалі катарсис набув поширення в психологічній науці (Фрейд З., Виготський Л.С. та ін). Термін «Катарсіс» вживається в естетиці й у психології мистецтва стосовно реакції глядача, а психотерапії — у зв’язку з вивільненням витісненого афекту чи психічної енергії.

Розрізняють катарсис високий та побутовий. Високий катарсис може статися, наприклад, через сприйняття творів мистецтва, наприклад під враженням трагедії та співпереживання їх високого та трагічного життя. Побутовий катарсис – простіше: людина постраждала, проплакалася, і якщо після цього злість пішла і виникло бажання пробачити, також говорять про побутовий катарсис.

У психоаналітичній літературі термін “катарсис” вперше з’являється в “Дослідженнях істерії” (Studien uber Hysterie, 1895) Йозефа Брейєра і Зігмунда Фрейда, хоча і використання терміна, і сам метод були запропоновані Брейєром. Він домагався усунення симптомів істерії, спонукаючи пацієнтів у стані гіпнозу пожвавлювати або згадати забуті події дитинства — часто, але не завжди травматичні — і пов’язані з ними почуття.

Фрейд припустив, що в таких випадках психічна або нервова енергія, яка призвела б до первинного афекту, була абстрактна на формування істеричних симптомів і спогади про ці події були витіснені в несвідоме. Коли в гіпнотичному стані у свідомість вводиться раніше витіснений спогад і пов’язаний з ним афект, останній цим розряджається і симптом зникає. Цей процес афективної розрядки отримав ще одну назву – відреагування. Фрейд вважав катартичний метод попередником і ядром психоаналізу, що зберігається.

У сучасній психотерапії поза психоаналітичною традицією словом катарсис у загальному сенсі позначають терапевтичне вивільнення емоцій або зняття напруги, включаючи і те, що могло зізнаватись або бути пов’язане з усвідомлюваними переживаннями. В імплозивної терапії цілеспрямовано намагаються викликати сильні емоції, щоб досягти катартичного зняття напруги. Катарсис – центральне поняття психодрами та важливий аспект більшості моделей скороченої психотерапії та кризового втручання. Іноді те саме називається «вимовлянням», «відігравання» або «вентилюванням». Важливо пам’ятати, що викидання агресії, яке пропагують багато фахівців, є неефективним методом і радше шкідливою рекомендацією.

Усі статті курсу "Психологія масових комунікацій":