Даруємо!!!

Процес створення грошей комерційними банками: кредитна мультиплікація.


Процес створення грошей комерційними банками називається кредитним розширенням або кредитною мультиплікацією.

Він починається в тому випадку, якщо в банківську сферу потрапляють гроші і збільшуються депозити комерційного банку, тобто якщо готівкові гроші перетворюються в безготівкові. Якщо величина депозитів зменшується (клієнт знімає гроші зі свого рахунку), то відбувається протилежний процес – кредитне стиснення.

При розгляді процесу кредитного розширення слід мати на увазі, що:

  • гроші можуть створювати тільки універсальні комерційні банки. Ні небанківські кредитні установи, ні спеціалізовані банки цього робити не можуть;
  • універсальні комерційні банки можуть створювати гроші тільки в умовах системи часткового резервування. Якщо банк не видає кредити, пропозиція грошей не змінюється, оскільки кількість готівки, що надійшла на депозит, дорівнює величині резервів, що зберігаються в сейфі банку. Тому відбувається лише перерозподіл коштів між грошима, які перебувають поза банківською сферою, і грошима всередині банківської системи в межах однієї і тієї ж величини грошової маси. Завдяки системі часткового резервування, максимальне збільшення пропозиції грошей відбувається за умови, якщо:
  • комерційні банки не зберігають надлишкові резерви і всю суму коштів понад обов’язкових резервів, видають в кредит. Це означає, що вони використовують свої кредитні можливості повністю і норма резервування дорівнює нормі обов’язкових резервів;
  • потрапивши в банківську сферу, гроші не покидають її і, будучи виданими в кредит клієнту, не осідають у нього у вигляді готівки,а знову повертаються в банківську систему (зараховуються на банківський рахунок).

Припустимо, що в Банк I потрапляє депозит, що дорівнює 1000 дол., А норма обов’язкових резервів становить 20%. У цьому випадку банк повинен відрахувати 200 дол. В обов’язкові резерви (Rоб.= Dxrr = 1000 х 0,2 = 200) і його кредитні можливості складуть 800 дол. (К = Dx (1 –rr) =1000 х (1 – 0,2)=800). Якщо він видасть всю цю суму в кредит (повністю використовує свої кредитні можливості), то його клієнт (будь-який економічний агент, оскільки банк універсальний) отримає в кредит 800 дол.

Отримані кошти клієнт використовує на купівлю необхідних йому товарів і послуг (фірма – інвестиційних, а домогосподарство – споживчих або покупку житла), створивши продавцю дохід (виручку), який потрапить на його (продавця) розрахунковий рахунок в іншому банку (наприклад, банку II). Банк II, отримавши депозит, що дорівнює 800 дол., відрахує в обов’язкові резерви 160 дол. (800 х 0,2 = 160) і його кредитні можливості складуть 640 дол. (800 х (1 – 0,2)=640).

Видавши цю суму в кредит, банк надасть можливість своєму клієнтові оплатити операцію (покупку) на цю суму, тобто забезпечить виручку продавцю. Сума 640 дол. У вигляді депозиту потрапить на розрахунковий рахунок цього продавця у Банку III. Обов’язкові резерви Банку III складуть 128 дол. (640х 0,2=128), а кредитні можливості – 512 дол. (640 х (1-0,2) = 512).

Надавши кредит на цю суму, Банк III створить передумову для збільшення кредитних можливостей Банку IV на 409,6 дол., Банку V – на 327,68 дол. І т.д. Отримаємо своєрідну піраміду:

Це і є процес депозитного розширення, який розпочався з моменту видачі Банком 1 кредиту своєму клієнту.

Загальна сума грошей (загальна сума депозитів банків I. II, III, IV, V і т.д.), створена комерційними банками, складе:

Таким чином, ми отримали суму нескінченно спадної геометричної прогресії зі знаменником (1 –rr), тобто величиною менше 1. У загальному вигляді ця сума буде дорівнює:

В нашому випадку М =1000 х 1 / 0,2 = 1000 х 5 = 5000.

Величина 1/ rr носить назву банківського (або кредитного) мультиплікатора.

Ще одна його назва – мультиплікатор депозитного розширення. Всі ці терміни означають одне і те ж, а саме: якщо збільшуються депозити комерційних банків, то грошова маса збільшується в більшому ступені.

M = D х mult банк.

У США, наприклад, банківський мультиплікатор дорівнює 2,7.

Банківський мультиплікатор показує загальну суму депозитів, яку може створити банківська система з кожної грошової одиниці, вкладеної на рахунок в комерційний банк.

У нашому прикладі кожен долар початкового депозиту створив 5 дол. коштів на банківських рахунках.

Мультиплікатор діє в обидві сторони. Грошова маса збільшується, якщо гроші потрапляють в банківську систему (збільшується сума депозитів), і скорочується, якщо гроші йдуть з банківської системи (їх знімають з рахунків). А оскільки, як правило, в економіці гроші одночасно і вкладають в банки, і знімають з рахунків, то грошова маса суттєво змінитися не може. Така зміна може відбутися тільки в тому випадку, якщо центральний банк змінить норму обов’язкових резервів, що вплине на кредитні можливості банків і величину банківського мультиплікатора. Не випадково зміна норми обов’язкових резервів являє собою один з інструментів монетарної політики (політики щодо регулювання грошової маси) центрального банку.

За допомогою банківського мультиплікатора можна підрахувати не тільки величину грошової маси(М), а й її зміну().Оскільки величина грошової маси складається з готівки (С) і безготівкових грошей (коштів на поточних рахунках комерційних банків), тобто М = С + D, то на депозит Банку I гроші (1000 дол.) надійшли зі сфери готівкового грошового обігу, тобто вони вже становили частину грошової маси, і відбувся лише перерозподіл коштів між С і D.Отже, грошова маса в результаті процесу депозитного розширення збільшилася на 4000 дол.(=М D I =5000- 1000 = 4000), тобто комерційні банки створили грошей саме на цю суму. Це стало результатом видачі ними кредитів, тому процес збільшення пропозиції грошей почався з збільшення загальної суми депозитів Банку II в результаті надання кредиту Банком I своїм клієнтам на суму його кредитних можливостей, рівну 800 дол. Отже, зміна пропозиції грошей може бути розрахована за формулою:

Таким чином, зміна пропозиції грошей залежить від двох чинників:

  • від величини резервів комерційних банків, виданих в кредит;
  • від величини банківського мультиплікатора.

Впливаючи на один з цих факторів або на обидва фактори, центральний банк може змінювати величину пропозиції грошей, проводячи монетарну (кредитно-грошову) політику.