Даруємо!!!

Центральний Банк і комерційні банки. Функції і завдання.


Основними установами, що надають кредит, є банки. Банки – фінансові інститути, які акумулюють і зберігають грошові кошти, надають кредити, здійснюють грошові перекази, а також інші операції на фінансових ринках. Сукупність взаємопов’язаних банківських установ, що функціонують на території країни, складають банківську систему.

Банківська система – органічний і невід’ємний елемент економіки. Це означає, що функціонування банків слід розглядати в тісному зв’язку з усіма процесами, що відбуваються в економічному житті суспільства.

grey concrete building

У більшості країн з ринковою економікою існує дворівнева банківська система. Перший рівень становить центральний банк і його установи. Історично центральні банки виникли в результаті централізації грошової емісії (випуску банкнот) в надійних банках. Такі банки отримали назву емісійних. В кінці XIX – початку XX ст. в більшості країн емісія паперових грошей була зосереджена в одному банку, який називався центральним емісійним, а потім просто центральним банком. Він є, як правило, державною установою.

В якості банкіра уряду, центральний банк виступає його касиром і кредитором, в ньому відкриті рахунки уряду й урядових відомств. Центральний банк, як правило, здійснює касове виконання державного бюджету. Доходи уряду, що надійшли від податків і позик, зараховуються на безвідсотковий рахунок казначейства (міністерства фінансів) в центральному банку, з якого покриваються урядові витрати. Функції центрального банку зводяться до наступного:

• емісія грошей. Це одна з найбільш важливих функцій. Хоча в сучасних умовах готівка менш важлива, ніж безготівкові, банкнотна емісія центрального банку зберігає своє значення, так як готівкові гроші як і раніше необхідні для значної частини платежів;

• зберігання золотовалютного резерву країни;

• надання кредитів і виконання розрахункових операцій для урядових органів;

• акумулювання і зберігання касових резервів комерційних банків. Кожен банк зобов’язаний зберігати на резервному рахунку в центральному банку суму в певній пропорції до розміру вкладів;

• кредитування комерційних банків. Тут можна провести такі аналогії. Якщо фірми, організації і приватні особи кредитуються комерційними банками, то для центрального банку клієнтами є банки комерційні;

• регулювання і нагляд за діяльністю комерційних банків та інших кредитних установ. Центральний банк має право видачі та відкликання ліцензій комерційних банків;

• грошово-кредитне регулювання (спільно з урядом).

Другий рівень банківської системи складають комерційні банки. Комерційний банк- універсальний тип банку, який займається широким колом операції, найголовнішою з яких є надання кредитів промисловим, торговим та іншим підприємствам переважно за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді внесків. У всьому світі комерційні банки – найважливіша ланка банківської системи – концентрують основну частину кредитних ресурсів і здійснюють широкий діапазон банківських операцій та фінансових послуг для юридичних і фізичних осіб. Комерційні банки можна класифікувати за рядом ознак.

За характером власності комерційні банки бувають державними, акціонерними, кооперативними, приватними, державними, змішаними. У промислово розвинених країнах переважною формою власності комерційних банків є акціонерна.

За характером виконуваних операцій розрізняють універсальні і спеціалізовані комерційні банки. Універсальні банки виконують широке коло операцій і послуг. Універсальність означає тип банківської діяльності, не обмеженої по галузях народного господарства, складу обслуговуваних клієнтів, кількості проведених операцій, регіонах. Спеціалізовані комерційні банки здійснюють одну або невелику кількість банківських операцій.

До них відносяться інвестиційні, іпотечні, ощадні, інноваційні, страхові та інші банки. Інвестиційні банки проводять операції з випуску і розміщення на фондовому ринку цінних паперів, отримуючи при цьому дохід; свій капітал вони використовують для кредитування різних підприємств і цілих галузей. Іпотечні банки спеціалізуються на наданні довгострокових позик під заставу нерухомості. Ощадні банки залучають вільні грошові кошти населення, зберігають заощадження, здійснюють безготівкові розрахунки, надають населенню кредити, проводять розрахунково-грошові операції по обслуговуванню населення, включаючи операції з цінними паперами. Інноваційні банки здійснюють кредитування на всіх етапах і стадіях інноваційного процесу створення і впровадження різних нововведень і науково-технічних розробок. Страхові банки залучають кошти шляхом продажу страхових полісів. Отримані доходи вони вкладають, перш за все, в облігації та акції інших компаній, державні цінні папери, також надають довгострокові кредити підприємствам і державі. На сучасному етапі в сфері діяльності комерційних банків спостерігається тенденція до універсалізації, що пояснюється впливом конкуренції. Це виражається не тільки в збільшенні числа запропонованих клієнтам послуг, але і в якісній зміні структури операцій, збільшенні обсягів операцій з цінними паперами та зниженні питомої ваги ощадно-позичкових операцій.

За галузевим принципом комерційні банки можна розділити на промислові, сільськогосподарські, будівельні, торгові і т. п. У Росії, наприклад, це Нефтехімбанк, Електробанк, Россельхозбанк, Промстройбанк і ін. Основні функції комерційних банків:

• мобілізація тимчасово вільних грошових коштів і перетворення їх в інвестиції. Банки акумулюють грошові доходи і заощадження у формі вкладів. Вкладник отримує винагороду у вигляді відсотків або наданих банком послуг. Сконцентровані в формі вкладів заощадження перетворюються в позичковий капітал, який використовується банком для надання кредитів підприємствам і підприємцям. Використання кредиту забезпечує розвиток продуктивних сил країни в цілому. Позичальники вкладають кошти в розширення виробництва, купівлю нерухомості, споживчих товарів. В результаті за допомогою банків заощадження перетворюються на капітал;

• кредитування підприємств, держави і населення. Пряме надання в позику вільних грошових коштів їх власниками позичальникам в практичному господарському житті ускладнено. Банк виступає в якості фінансового посередника, отримуючи грошові кошти у кінцевих кредиторів і даючи їх кінцевим позичальникам;

• випуск в обіг так званих кредитних грошей. Ця функція є специфічною і відрізняє комерційні банки від інших кредитних установ. Сучасний механізм грошової емісії пов’язаний з двома поняттями: банкнотна і депозитна емісія. Банкнотну емісію здійснює емісійний банк (центральний банк). Комерційні банки здійснюють депозитну емісію – випуск кредитних інструментів, які утворюються в результаті видачі позик клієнту. Грошова маса збільшується, коли банки видають позики своїм клієнтам, і зменшується, коли повертаються позики, отримані у банків. Разом з тим економіка потребує необхідних, але не в надмірній кількості грошей, тому комерційні банки функціонують в рамках обмежень, передбачених державою в особі центрального банку;

• здійснення розрахунків і платежів за дорученням клієнтів. Велика частина розрахунків між підприємствами здійснюється безготівковим шляхом. Виступаючи в якості посередників в платежах, банки виконують для своїх клієнтів операції, пов’язані з проведенням розрахунків і платежів;

• емісійно-установча діяльність. Ця діяльність передбачає випуск і розміщення (продаж) банками цінних паперів. Тут банки стають каналом, що забезпечує напрямок заощаджень для виробничих цілей;

• консультування, надання економічної та фінансової інформації. Маючи в своєму розпорядженні можливостями постійно контролювати економічну ситуацію, комерційні банки пропонують клієнтам консультації з широкого кола проблем (по новим інвестиціям, по реєстрації підприємств, щодо складання річних звітів і т. д.).

Зазвичай виділяють чотири групи банківських операцій; пасивні, активні, банківські послуги і власні операції банків. Пасивні операції – операції по залученню коштів для формування ресурсів банку. Ресурси банку формуються за рахунок власних і залучених (позикових) коштів.

Для створення банку спочатку необхідний певний власний капітал. До власних засобів відносяться акціонерний і резервний капітал, а також нерозподілений прибуток. Власні кошти становлять незначну частину ресурсів сучасного банку.

В основному банківські операції базуються на позикових коштах. В економічно розвинених країнах співвідношення між власним і позиковим капіталом знаходиться на рівні від 1:10 до 1:100 (не перевищує 10%). Як джерела позикових коштів, які формують капітал банку, можна назвати фінансові зобов’язання перед клієнтами банку (депозити, ощадні вклади), фінансові зобов’язання перед іншими банками. Переважна частина всіх банківських ресурсів формується за рахунок внесків клієнтів банку. Кредити, отримані від інших банків, є звичайною кредитною угодою. Також джерелом залучення коштів для банку є емісійні операції, які складаються в мобілізації банком грошових коштів замість видачі певних пінних паперів. Активні операції проводяться банком з метою прибуткового розміщення залучених коштів. До активних операцій банку відносять кредитні операції – операції з надання кредитів і позик, і фондові операції – різноманітні операції банків з цінними паперами: купівля цінних паперів, розміщення знову випущених цінних паперів серед власників, покупка і продаж цінних паперів за дорученням клієнта і т. п. Банківські послуги являють собою, як правило, посередницькі операції – інкасові, акредитивні, перекладні, трастові, лізингові та ін. За їх надання, з клієнтів стягується спеціальна плата, іменована комісією. До власних операцій банків належать операції, пов’язані з виконанням банком його функцій: придбання банківського обладнання, охорона банку, видача заробітної плати працівникам, транспортні витрати та ін.