Семіосфера і соціальний символізм

Ніякі однозначні системи не можуть існувати самі по собі, вони з’являються з якогось живого середовища, семіотичного континууму, заповненого різнотипними утвореннями які знаходяться на різному рівні організації.

Новий час знаменувався технічним переворотом у сфері масової комунікації: створення книгодрукарського верстата вплинуло на розвиток всієї західноєвропейської цивілізації. Винахід Йоганна Гуттенберга дало життя новому носію реклами та першим формам реклами масового призначення, до яких входили друковані афіші, листівки та газетні оголошення. (Наприклад, зберігся листок, датований приблизно 1472 роком, який вважається першим друкованим рекламним оголошенням англійською… Читати повністю →

У статті Сергій Ервандович Кургінян розбирає культуру, яку створила буржуазія після того, як виборола право на світове панування в результаті буржуазних революцій. Однією з найголовніших революцій на той час стала Велика французька буржуазна революція, символом якої стало гасло «Свобода, рівність, братерство!». Дух французької революції заворожує. Однак, розбираючись із її історією, я з подивом виявив, що,… Читати повністю →

У французьких університетах є офіційний перелік традиційно викладених соціальних та гуманітарних наук, який визначає дипломні спеціальності випускників, – Ви можете бути доктором естетики, психології, соціології, але не геральдики, семантики чи віктимології. Таким чином, природа людського знання безпосередньо визначається соціальними інститутами, які нав’язують нам свої способи членування та класифікації, так само як мова, завдяки своїм обов’язковим… Читати повністю →

Семіотика аналізує два основних типи знаків: мовні знаки, де ми маємо граматику, окрему від текстів, та знаки мистецтва (кіно), де граматику ми отримуємо в результаті обробки текстів. Назвемо це вільним та пов’язаним варіантами граматики. Якщо бути точнішими, то у разі символів кіно ми повинні інтерпретувати і символи, і граматику. Те саме із сучасними типами міфологій…. Читати повністю →

Поняття міста давно вже набуло статусу міждисциплінарного. Місто – об’єкт дослідження таких галузей знання, як теорія архітектури та урбаністика. Місто як особлива семіотична сфера, як «котел текстів та кодів, різновпорядкованих та гетерогенних, що належать різним мовам та різним рівням», звертає на себе увагу фахівців у галузі символіки архітектури та семіотики міста, які впровадили у науковий… Читати повністю →

Наприкінці XX століття ігрова складова культури досягла свого апогею. Ігрову модальність набули майже всі соціокультурні практики від складання іспитів-тестів із набором балів за «квести» (як у комп’ютерній грі) та «лотерейних» купонів на автомобіль при купівлі чіпсів до передвиборчих кампаній та соціальних флешмобів. Сам міський простір у його фізичному вимірі дедалі більше стає носієм модусу розважальності:… Читати повністю →

Варто відразу розмежувати поняття архітектурного стилю та архітектурної ідеології. Останнє поняття є значно ширшим, ніж поняття стилю. У ХХ столітті в архітектурі постійно (але зі змінним успіхом) точилася боротьба між двома архітектурними ідеологіями: “історизмом” та “модернізмом”. Кожна з ідеологій базується на системі цінностей, які практично не перетинаються між собою. Однак архітектура на такому перетині цінностей… Читати повністю →

Кожен вид мистецтва має особливі, властиві лише йому засоби та прийоми створення художнього образу, свою неповторну художню мову. Основа художньої мови у графіки – лінія, у живопису – лінія та колір, у скульптурі – об’ємна форма. Архітектор перетворює природний матеріал, вносить у нього певну організацію, тобто створює архітектурну конструкцію. При цьому він обов’язково враховує і… Читати повністю →

Під епохою Відродження розуміють період, що почався приблизно в XIV столітті і завершився в кінці XVI, що традиційно асоціюється перш за все з італійським регіоном. Ідеї та образи Ренесансу багато в чому визначили естетичні ідеали сучасної людини, його почуття гармонії, міри і відчуття прекрасного. Довгий період Середньовіччя не знав портретного жанру. Зображуватися гідні були тільки… Читати повністю →

selective focus photography of monk at corridor

Ускладнюючись починаючи з епохи Відродження соціально-економічні зміни, ослаблення релігійних зв’язків в громадському цілому, секуляризація різних сфер культурного життя і зростаюча самостійність індивіда відображають процес формування буржуазного суспільства і супроводжуються видозміною світоглядних основ. Вищою цінністю стає людина, головною течією духовного життя гуманізм, крізь призму ставлення до людини оцінюється навколишня дійсність і світ, все це свідчить про… Читати повністю →

landscape photography of mountain hit by sun rays

Людина – єдина істота, яка усвідомлює свою смертність і може робити її предметом роздумів. В зв’язку з цим встає питання про сенс і мети життя. роздуми над цим питанням для багатьох людей виявляються вихідним пунктом в виробленні того, що прийнято називати “основною” лінією життя, що підкорює собі поведінка і вчинки людини на різних рівнях –… Читати повністю →

Знак – предмет, що матеріально i чуттєво сприймається, явище або дія, що служить: – для позначення іншого предмета, властивості або відносини; – для переробки та передачі інформації. Визначальною стороною знака є його значення, яке може бути предметним, смисловим або експресивним. Розрізняють мовні і немовні знаки. Знакова система – сукупність умовних знаків і правил їх взаємозв’язку…. Читати повністю →

Структуралізм, як науковий напрям в гуманітарному знанні, виник в 50-і роки ХХ століття, спирався на дослідження 20-х років в лінгвістиці, що проводилися на методології структурного аналізу, на ідеї психоаналізу, інформатики, кібернетики. У ХХ столітті ряд гуманітарних наук переходить від переважно описово-емпіричного до абстрактно-теоретичного рівня досліджень. При цьому використовується структурний метод, моделювання, елементи формалізації і математизації…. Читати повністю →

«Семіологія – це наука про знаки, яка вивчає, що відбувається, коли людина намагається передати свою думку за допомогою засобів, які неминуче носять умовний характер», – пише Ф.Соссюр і продовжує свою думку, кажучи, що наука, яка вивчає життя знаків всередині суспільства, є цілком досяжною; вона могла б бути частиною соціальної психології і, отже, частиною загальної психології…. Читати повністю →

Семиотика – наука о знаках и знаковых системах

Семіотика – наука про знаки і знакові системи Мова, якою ми спілкуємося, можна назвати найбільш очевидною знаковою системою, адже ця система природна. Однак разом з нею є і інші системи, наприклад, мови програмування, математичні мови, хімічні символи, мова жестів, всілякі відзнаки, знаки дорожнього руху, азбука Морзе і маса інших.  Знакові системи відіграють величезну роль в… Читати повністю →

Scroll To Top